виділяти — виділити 1) (видаляти що н. назовні з організму), виводити, вивести; видихати, видихувати, видихнути (про повітря, пахощі тощо) 2) (про кошти), асиґнувати, відпускати, відпустити … Словник синонімів української мови
виділяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виділення — я, с. 1) Дія за знач. виділити і виділяти. 2) Дія за знач. виділитися і виділятися. 3) фізіол. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами і т. ін.) … Український тлумачний словник
виділяння — я, с. Дія за знач. виділяти і виділятися … Український тлумачний словник
виділити — див. виділяти … Український тлумачний словник
виділятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/ділитися, люся, лишся, док. 1) Відокремлюватися від кого , чого небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу. 2) Бути, ставати помітнішим, ніж інші предмети, явища і т. ін., робитися виразнішим для… … Український тлумачний словник
виділити — див. виділяти … Словник синонімів української мови
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови
відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний … Український тлумачний словник
уділяти — (вділя/ти), я/ю, я/єш, недок., уділи/ти (вділи/ти), уділю/, уді/лиш, док., перех. 1) Виділяти для кого небудь частину чогось, ділитися чим небудь. || Заощаджувати, відкладати що небудь з метою зберігання. || Давати у розпорядження (місце),… … Український тлумачний словник
